Люди, як правило, починають спілку¬ватися з якогось приводу. При цьому їхні дії спрямовані на предмет спіл-кування, який визначає його сутність, дає змогу визначити спрямованість спілкування. Існує, наприклад, спілкування інтимне, професійне, ділове та ін. Предметом нашого ана¬лізу є ділове спілкування.
Змістом ділового спілкування є «діло», з приводу якого виникає й розвивається взаємодія. У літературі є різні описи його специфі¬ки. Виокремлюються такі характеристики ділового спілкування: співрозмовники є особистостями, значущими одне для одного, вони взаємодіють з приводу конкретного діла, а основне завдання такого спілкування — продуктивна співпраця [3]. На думку деяких учених, спілкування слід вважати діловим, якщо його визначальним змістом є соціально значуща спільна діяльність [7]. Інші вважають, що діло¬ве спілкування — це усний контакт між співрозмовниками, які ма¬ють необхідні для цього повноваження і ставлять перед собою зав¬дання розв’язати конкретні проблеми [10].
Під час ділового спілкування легше встановлюється контакт між людьми, якщо вони говорять «однією мовою» й прагнуть до продук¬тивного співробітництва. При цьому засадами культури їхнього спілкування є етичні норми та ритуальні правила ділових взаємо¬відносин, знання й уміння, пов’язані з обміном інформацією, викори¬станням способів і засобів взаємовпливу, взаєморозуміння. Велике значення має моральний аспект ділового спілкування. У професійній
діяльності люди намагаються досягти не лише загальних, а й особи¬сто значущих цілей. Але в який саме спосіб? Завдяки власним знан¬ням і вмінням чи використанням Іншого? Егоїзм у стосунках між
людьми може їх порушити.
Етика ділового спілкування базується на таких правилах і нор¬мах поведінки партнерів, які сприяють розвиткові співпраці. Пере¬дусім ідеться про зміцнення взаємодовіри, постійне інформування партнера щодо своїх намірів і дій, запобігання обману та невиконан¬ню взятих зобов’язань. У деяких зарубіжних корпораціях і фірмах розроблено кодекси честі для службовців. Доведено, що бізнес, який має моральну основу, є вигіднішим і прогресивнішим.
Професійне спілкування формується в умовах конкретної діяльності, а тому певною мірою вбирає в себе її особливості, є важ¬ливою її частиною, засобом цієї діяльності. У професійній культурі спілкування можна виокремити загальні норми спілкування, що зу¬мовлюються характером суспільного ладу і ґрунтуються на здобут¬ках минулого і сучасного. Водночас ця культура має індивідуальний характер і проявляється у способах спілкування, що їх обирає Суб’єкт у певних ділових ситуаціях щодо конкретних людей.