Ураховуючи складність природи спілкування, важливо розібратись у
ЙОГО Структурі. Завдяки дослідженням учених відокремлено три взаємопов’язаних сторони спілкування:
• комунікативну — обмін інформацією між індивідами та її уточнення, розвиток;
• інтерактивну — організація взаємодії суб’єктів, які спіл¬куються, тобто обмін не тільки знаннями, думками, ідеями, а й діями, зокрема при побудові спільної стратегії взаємодії;
перцептивну — процес взаємного сприймання й розуміння співрозмовників, пізнання ними одне одного.
У деяких дослідженнях структура спілкування розглядається, ви¬ходячи з трьох рівнів аналізу (макро-, мезо- і мікрорівні) [8, №271-272]. На першому з них спілкування індивіда з людьми аналізується в інтервалах, рівних тривалості його життя. На мезорівні вивчаються окремі форми спілкування: бесіда, гра, колективне об-говорення та ін. І, нарешті, на мікрорівиі — одиницями аналізу ви¬ступають взаємопов’язані дії суб’єктів спілкування: «запитання — відповіді», «повідомлення інформації — ставлення до неї», «спонукання до дії — дія» та ін.
Виходячи з цього в літературі описано різні моделі спілкування. Такої, яка б задовольнила всіх, ще не розроблено. Найпростіша мо¬дель — це спілкування в діаді (парі).