Моральною основою етикету є правила співжиття людей, які їм забезпечують умови для нормальної громадської та особистої життєдіяльності. Ці норми вира¬жають природне прагнення людини до встановлення з пішими справді людських стосунків, що базуються на взаємоповазі, гуманності та спра¬ведливості. Причому саме спілкування між людьми сприяє їхній здатності відчувати та співчувати, переживати та співпереживати, бути совісними, милосердними, доброчесними та порядними. Завдяки со¬ціальному та моральному прогресу відбувся перехід від ритуалізованого стереотипу поведінки до розвиненої раціоналізованої моти¬вації, де головну роль відіграє моральна рефлексія, тобто осмислен¬ня своїх дій та вчинків.
Правила етикету залежать від певних сторін моральної культури особистості. Вони значною мірою відбивають її суть, тобто мотиви, потреби, цілі, установки тощо. Крім того, моральна сторона етикету тісно пов’язана з естетичною.
Безпосередньо з мораллю пов’язані такі норми етикету, як ввічли¬вість (уміння поводитися чемно), тактовність (уміння дотримувати¬ся певної міри у відносинах з людьми), коректність (уміння пово¬дитися, не принижуючи гідність інших), вихованість (уміння пово¬дитись пристойно будь-де). Часом чуємо, що якусь людину назива¬ють інтелігентною чи порядною. Ця людина має начебто внутрішню межу, яку не може переступити, вона за будь-яких умов (незалежно від статі, віку, посади і т. ін.) не втратить рівноваги, далека від заро¬зумілості, пихатості, роздратованості, вередливості, уникатиме таких ситуацій, коли можна принизити підлеглого, буде з ним ввічливою, тактовною, коректною, ніколи не виявить брутальності. Інтелігент¬ність — це категорія моральна, рівень якої визначається не освітою, а культурою.
Людина протягом життя перебуває «у стані становлення», роз¬витку. Ще в дитинстві вона засвоює певні моральні норми та прави¬ла етикету. Проте потім її поведінка змінюється залежно від умов життя. Певною мірою це залежить також від індивідуальних особли¬востей людини — темпераменту, характеру, здібностей.
Той, хто не сприйняв етичних норм і правил етикету, це засвоїв техніку гуманного спілкування, стає мікроагресором; припускаючись грубощів, може легко принизити іншого, спрямовує на нього своє роздратування. Такі люди можуть, врешті-решт, стати соціально небезпечними.
Звичайно, критерії поведінки людини закладаються в певному середовищі, залежать від способу її життя. Проте більшість норм і правил сучасного етикету мають універсальний, загальнолюдський характер, поширюються на всі соціальні групи й прошарки в суспільстві.
При універсальному характері етикету є певні особливості його прояву в сім’ї, в громадських місцях, на роботі. Далі розглянемо особ¬ливості службового етикету в єдності зі службовою етикою, оскіль¬ки лише за такої умови вони є плідними, бо сприяють ефектив¬ності взаємодії керівника і підлеглих, співробітників між собою, пра-цівників будь-якої установи з клієнтами.