Існують залежності між ефективністю мовлення та особливостями ситуації, характеристиками аудиторії та характером обговорюваної проблеми. Так, у одних випадках краще впливають емоційні апеляції до аудиторії, в інших — раціональні. Усе залежить від того, з якою аудиторією спілкується людина. Якщо з молоддю, то більше впливає емоційно забарвлена мова, а якщо з літніми людьми або з тими, хто має технічну освіту, краще використовувати раціональні апеляції. Починати виступ, як правило, найкраще з емоційного звернення до людей. Водночас не варто сильно захоплюватись емоційністю та край¬німи виразами, бо це часом призводить до ефекту бумерангу.
Учені, розглядаючи проблеми конструювання повідомлень, по¬рівнювали кульмінаційний порядок їх побудови, антикульмінаційний порядок (зворот¬ний, коли, навпаки, повідомлення починається із сильного аргументу) та розміщення сильних аргументів усередині повідомлення. Яка ж форма викладу найефективніша?
Виявилося, що кульмінаційний і зворотний порядок дають кращі результати, аніж серединний (із невеликою перевагою першого над другим). Однак у цьому разі важливо враховувати змістовний бік повідомлення та установки слухачів. Якщо вони не дуже зацікав¬лені предметом повідомлення, то найвагоміші аргументи треба вик¬ласти із самого початку. Це кращий спосіб пробудити інтерес та увагу людей. Якщо вони дуже зацікавлені темою розмови, то найці¬кавіші аргументи варто викласти наприкінці повідомлення. Послаб¬лення аргументації може дещо розчарувати аудиторію.
Що ж до включення контраргументів, то найефективнішими є повідомлення, в яких розглядаються також аргументи протилежної сторони, а не ті, де наводяться докази лише на користь своїх думок. Виняток становлять аудиторії, де знаходяться переважно люди з низьким рівнем освіти. Тут більш ефективним є повідомлення, в яко¬му найчастіше подається одна позиція.
Вирішуючи питання оптимального розміщення основної ідеї в повідомленні, варто згадати про відомий ефект краю. Інформація, що розміщена на початку і в кінці повідомлення, краще сприймаєть¬ся, запам’ятовується, осмислюється, ніж та, що всередині. Нові уста¬новки в адресата також краще формуються на початку спілкування.
Тому основну ідею, думку, яку ми хочемо «внести» до його свідо¬мості, доцільно викладати на початку мовленнєвого спілкування. На¬прикінці також бажано до неї звернутися, але використавши для цього нові аргументи.
Культура говоріння тісно переплітається з культурою рідної мови, про яку потрібно постійно дбати, особливо па етапі відродження на¬ціональної самосвідомості. У чудовій молитві до мови, написаній Ка-. териною Мотрич, розкриваються велич і сила, краса і духовне багат¬ство рідної мови. Ось рядки з неї: «Мово наша! Дзвонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі! Твої джерела б’ють десь від магми, тому і вогненна така. А вночі купаються в тобі ясні зорі, тому й ласкава така. То ж сцілювала ти втомлених духом, давала силу, здоров’я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили тебе, цілющу джерелицю, і невмирущими ставали ті, що молилися на дароване тобою слово. Бо «Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог».