Спілкування як процес і продукт життєдіяльності людей має багате минуле, а як результат наукових досліджень — коротку історію. Багато цінного й цікавого про ети¬ку та етикет, культуру спілкування та поведінки знаходимо в пам’ят¬ках історії й літератури, зокрема в українських джерелах.
Одним із перших описав спілкування на території нинішньої Ук¬раїни ще у V ст. до н. е. Геродот. Він розповідав, як наші пращури спілкувалися при світлі вогнища, «казали казку», «баяли байку». Цікаві свідчення того, як у далекі часи жили люди, як вони захи¬щали свою землю, як розвивали ремесла і, звичайно, як спілкувалися, дає Велесова книга, або «Скрижалі буття українського народу», — збірка поліських пам’яток V-ІХ ст. Люди вміли спілкуватися, бо правили п’ятнадцять віків через віче, де будь-хто міг слово сказа¬ти — і то було благом. Узагалі слово для людей було вагомою час¬тиною життя, через нього вони доходили згоди й розв’язували свої життєві проблеми. Читати далі »