Ділова українська мова

Однією з форм прояву моральних відносин у суспільстві є моральні цінності. Цінність — це поняття, що використовується у філософії та СОЦІОЛОГІЇ ДЛЯ позначення об’єктів, явищ та їх властивостей, а також абстрактних ідей, які втілюють у собі узагальнені ідеали і постають завдяки цьому як еталон належного. У сучасній філософії та етиці — це не лише суб’єктивна значущість певних явищ реальності, пов’язала із задоволенням потреб суб єкта, у духовному відношенні цінності відроджу¬ють його самого з усіма його потребами [3]. Обираючи певні мо¬ральні цінності, тим самим людина підтверджує свідоме ставлення до норм і принципів моралі, дієвість своїх мотивів, цілісність моральної свідомості загалом.
Моральні цінності добра, обов’язку, відповідальності, справедли¬вості, честі й гідності людини, совісті тощо помітно впливають на спільну діяльність людей, на характер і ефективність спілкування. Якщо співрозмовники, наприклад, під час розв’язання конфлікту демонструють свою відповідальність за стан справи, вміння бути спра¬ведливими щодо опонента, бажають не лише собі, а й співрозмовни¬ку добра, то є багато шансів, що вони досягнуть злагоди, а спілкування відбуватиметься на високому моральному рівні.
Як зазначалося, па сучасному етапі розвитку нашого суспільства, коли рівень духовності у країні загалом надає, моральні цінності не¬рідко знецінюються. Тому наше суспільство має якомога більше ува¬ги приділяти саме моральним цінностям, орієнтуватися на них в усіх сферах життя — економічній, політичній, соціальній, законодавчій та ІН. Загроза дегуманізації виникає там, де людина звикає ототожнюва¬ти себе зі своєю функцією, своєю соціальною роллю. Образ такої самовідчуженої людини-функціонера, людини-рольовика став так би мовити «кошмаром» технічної цивілізації останніх століть.
Систему моральних цінностей, яку доцільно впроваджувати в суспільстві ринкових відносин, детально описав відомий американсь¬кий психолог і філософ Е. Фромм. Змальовуючи ринковий соціаль¬ний характер у праці «Психоаналіз і етика», він зазначає, що у діло¬вому спілкуванні проявляється ставлення до себе та інших як до товару, який можна якнайвигідиіше продати й купити. Отже, на жаль, цінність людини полягає в тому, що вона є товаром [13].
Події, що відбуваються в окремій країні й у всьому світі, змушу¬ють людей переглянути систему цінностей як суспільства, так і окре¬мої особистості. Керівники організацій, які успіх економічної діяль¬ності пов’язують безпосередньо з людьми, уважно слідкують за цими процесами і своєчасно реагують на них. Вони враховують будь-які зміни у ставленні людей до звичаїв, традицій, релігії, праці, освіти тощо. Якщо ці зміни орієнтацій на певні цінності своєчасно не по¬мітити, виникнуть додаткові труднощі. Саме зміна цінностей була од¬нією з причин зниження темпів зростання промислового виробництва у США в 1965 р. Підприємці, які не усвідомили характер подій, що відбулися, почали скорочувати кадри і втрачати клієнтів. Тим з них, хто продовжував поважати особистість, задовольняти потреби клієнтів та орієнтуватися на високу професійну майстерність працівників, падіння виробництва майже не загрожувало.
Звичайно, люди мають добре заробляти, аби жити в добрих умо¬вах. Однак якщо весь час людина присвячує себе тільки роботі, ігно¬руючи власні інтереси та інтереси сім’ї, вона врешті-решт рано втра¬чає здоров’я, не здатна народжувати нові ідеї, перестає бути цікавою у спілкуванні. Щоб цього не сталося, зазначає Е. Фромм, людина по¬винна орієнтуватися не на принцип «мати», а на принцип «бути». Це означає, що людина може й хоче жити повним життям. Вона хоче здобувати знання та віддавати їх, обирати заняття до впо¬доби, поєднувати продуктивну виробничу діяльність із власними інте¬ресами в інших сферах. Розумні керівники поділяють такі орієнтації своїх підлеглих, не заважають їхнім прагненням до самореалізації, і не тільки при виконанні ними своїх професійних обов’язків. Як свідчить досвід кращих корпорацій світу, від цього виграють всі: кожна окре¬ма людина і організація загалом.