Візитна картка допомагає уникнути непорозумінь при знайомстві і Є ефективним засобом
не тільки представлення партнерів, а й ділового спілкування взагалі.
Візитна картка для бізнесу (ділова візитна картка) оформлюється згідно зі встановленими вимогами: лише білий папір, певні роз¬міри, чіткий чорний шрифт; угорі по центру — назва фірми, у пра¬вому кутку — робочий номер телефону. На вітчизняній візитній картці текст нерідко дублюється англійською мовою.
Візитні картки використовують у таких типових випадках:
• інформація під час знайомства;
• інформація про себе для налагодження контактів;
• підтримання ділових контактів з партнерами, поздоровлення;
• висловлювання подяки, співчуття та супроводження квітів і по¬дарунків.
Залежно від призначення розрізняють такі типи візиток, на яких роблять також написи від руки:
— Р.К. — висловлювання подяки;
— Р.Р. — поздоровлення зі святом;
— Р.Р.С. — задоволення знайомством;
— Р.F.N.А. — поздоровлення з Новим роком;
— Р.Р.С. — прощання при від’їзді назавжди;
— Р.С. — висловлювання співчуття; ~ Р.Р. — заочне представлення.
Існують основні правила користування візитними картками, яких треба дотримуватись для забезпечення взаєморозуміння в діловому спілкуванні:
• Направлення візитної картки рівнозначно візиту.
• Ввічливіше залишати візитну картку особисто.
• Відповіді на візитну картку даються протягом доби також карткою.
• Порядок (послідовність) вручення візитної картки такий са¬мий, як і при представленні.
• У резиденції чоловіка нежонатий чоловік залишає візитки для чоловіка та його дружини.
• У приміщенні жонатого чоловіка жінки своїх карток не зали¬шають.
• Після знайомства з жінкою чоловік має протягом тижня напра¬вити свою картку її чоловікові.
• Жінки обмінюються картками за тими самими правилами, що й чоловіки.
• Після ділового обіду чи вечері запрошені направляють карт¬ки господарям протягом тижня.
• Високопоставлена особа (іноземна), яка перебуває в країні про¬їздом, має залишати свої візитні картки протягом доби. Такий самий термін для відповідей.
Крім візитних карток до ділової атрибутики, як правило, належать: ділові подарунки, діловий одяг, сумочка (для жінок) або аташе-кате. Варто дотримуватись певної техніки ділового спілкуван¬ня: вміти говорити, слухати, задавати питання, керувати емоціями. Ключовим при цьому є положення про необхідність ознайомлення з культурою країни, в якій передбачається ділова зустріч.